Практика молитви

 

Молитва псалмами

 

"Співаючи Богові з подякою від свого серця псалми" ( Кл. 3, 16 )

 

Молитва словами зі Святого Письма сягає старозавітних часів. Прикладом такої молитви є псалми - зразок і "школа" молитви. Псалми - це духовні пісні. Псалмами молилися старозавітні пророки, царі, священики та весь люд. Псалмами молився й на них виховувався Ісус Христос. Словами псалмів Він молився і на хресті. Молячись псалмами, ми усвідомлюємо Божу велич і красу, мудрість і силу Бога й водночас нашу перед Ним гріховність і неміч. Ми зростаємо в простоті й смиренні, щирості й довірі, покорі й любові. "Псалом - це спокій душі, речник миру, що втихомирює розбурхані й неспокійні думки. (...). Псалом скріплює приязнь, посварених об'єднує, а між приятелями зрошує любов. (...). Дияволи тікають від псалмів, а натомість приходить опіка ангелів. (...). Псалом для початківців - початок, для тих, що зростають, - зріст, а для досконалих - завершення, голос Церкви, радість святкових днів, розбудження спасенного в Бозі смутку. Псалом - діло ангелів, творіння неба, пахощі духовні" Василій Великий, Гомілія на псалом 1, 2.

 

Короткі молитви

 

"Господи помилуй!"

 

Перебування християнина в Божій присутності викликає в ньому захоплення й подив, які він виражає короткими молитвами-вигуками, або "виголосами". Такими виголосами є закінчення всіх молитов, коли славимо Бога - "Отця, Сина і Святого Духа". Уже саме згадування трьох Осіб Пресвятої Тройці, супроводжуване знаком святого хреста, є прикладом короткої молитви. Так само знак хреста вже є короткою молитвою. Короткими молитвами є звернення до кожної Божої Особи поіменно, наприклад: "Господи", "Боже", "Отче", "Сину Божий", "Ісусе Христе", "Душе істини". Виголошуючи короткі молитви імен Божих, ми виявляємо і радість, і тривогу та віддаємо себе під покров Божий. Прикликання Божого імені ніколи не буває марним, однак слід остерігатися, щоб "не вживати імені Господнього намарне", тобто з неповагою, для жарту чи, що гірше, для блюзнірства.